Пробач мені, моя рідненька
За те, що мало написав
За те, що приходив пізненько
А що хотіла, пробач, не знав.
Листа, що вчора не відправив
А як збрехав тебе тоді
Собі завдання я поставив
Пробач, матусю, повір, мені.
О, боже, мамо, я згадав
Як в сімдесятих ти чекала
Коли не буду я казав
Та все одно ти пригортала.
Весна іде, бузок цвіте
Сідає сонце за горбочком
Спасибі мамо, тобі за те,
Що ти пишаєшся синочком
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720241
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Володимир Олійник