Прозорий трунок ранньої весни
Вже напуває мовчазні дерева.
Хоча вітри дзвенять ще кришталево,
У срібнім камертоні далини.
Сусідський кіт,взірзевий дотепер,
Вже десь почав найпершу серенаду...
Солодка ж млість передчуття розради
Згадала спадок лицарських манер...
В повітрі пахне пролісками. І,
Над юрбами змарнілих перехожих,
Летить Любов, на Божий усміх схожа,
В небесному звабливому вбранні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720161
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Вадим Димофф