Мов дим, летючі промінці
Колишуть хмару в рученятах.
Змінилось небо на лиці,
Смарагди сяють в оченятах.
З-за лісу показався чуб,
Й відкрилось око золотаве.
Розправив крила старий дуб,
Злітає птахом понад ставом.
Останній сніг поки ще спить,
Мов рицар, в панцерній кольчугі.
Ваги набрався, помарнів…
Вже й півні заспівали другі
І двері розчахнули дню,
І подиху весні бажаній.
В повітрі віяло: «Люблю,
Цей край мого Полісся ранній!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719894
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.02.2017
автор: Східний