Напіввесна і напівосінь!
І в каламуті дертих хмар
Пливе замрійкувата просинь.
Ліловий ліс. Волога даль.
Прибита вітром в придоріжжя
Руда осіннього листка.
Й, немов би, холод ходить в брижах
Напівзамерзлого ставка.
Займеться спека цього ж неба?
Чи в листі ось оцих дібров?
Й зазеленіють юні стебла
У сивині торішніх трав.
С. Парнок 1915.
Полувесна и полуосень!
В прорыве мутных облаков
Плывет задумчивая просинь.
Во влажных далях лес лилов.
Прибита ветром к придорожью
Листа осеннего руда.
И точно холод ходит дрожью
По зябкой тихости пруда.
Но вспыхнет зной не в этом небе ль?
В листве не этих ли дубрав?
Уж юный зеленеет стебель
В сединах прошлолетних трав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719742
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.02.2017
автор: @NN@