Встаю бувало до схід сонця,
І без дороги -навпростець
Іду туди де вербам місяць,
Приміряв сяючий вінець.
І в сяйві тім на берег вийдуть
Русалки в дивному танку.
Вони,мов в сні мене невидять,
В вінок вплітають осоку.
Легенький вітер все верхами
Зелений бавить очерет.
Там мавки в білому з піснями,
Зайдуть в русалчин пірует.
Повільні рухи враз прискорять,
Та так, мов вихор закрутив.
Черпнув на небі місяць зорі...
Мене в цей танок теж пустив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: Totoha