Усі ми смертні, прийде час
Земне життя залишити навіки,
Щоб бути вічними, для нас,
Ніхто не вигадав ще ліків.
Коли прийде життю кінець,
Вже не "відкуплять", не "відмажуть"
Багатий, бідний чи мудрець
Однаково у землю ляжуть.
Свого багатства не візьмуть,
ТАМ не потрібні чин і гроші,
Бо вічний спокій ТАМ знайдуть
Погані люди і хороші.
А Бог судитеме всіх сам,
Хто піде в пекло, хто до раю,
Бо всім воздасться по ділам,
І просто так все не минає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2017
автор: LubovShemet