Стрілка рахує пору…

Хочеться  бути  стрункою,
Точно,  скоро  весна!
Шукають  думки  притулок,
Як  остогидла,війна!
Стрілка  рахує  пОру,
Стрімко  вростає  в  час.
Вітер  в  Європу  без  візи
Поміж  бредові  ідеї,
Поміж  фінансів  транш.
Ще  не  дано  нікому
Ніч  відібрати  і  день,
Щось  у  руля  скажене
Регенерує,дублі  смертей...
Час  дихає  в  спину
Доки  космос  десь  там.
Пеклу  не  йметься  сучасність
Душі  грабує  всяк  час.
Баня  небес  парує,
Сипле  росою-слізьми.
Боже,чи  нас  Ти  почуєш
Молимось  наче  не  ми?...
Правда  згоряє  в  жорстокість,
Брехнями  коптять  ефір.
Вигода  банки  тримає
Роги  врослися  в  закони
На  псевдо  людській  голові.
СвІчки  стікають  кров"ю,
Рясою  вкрита  змія
Завтра  настане  ранок
Пам"ять  знесе  у  Майдан.
Марс  і  Венера,Юпітер
Може  й  планети  німі?
УЧЕНЬ...людина  у  вічності  
не  перевершить  ніколи,
задуми  Духа  ТВОРЦЯ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719610
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2017
автор: Плискас Нина