Якби мені ще раз послали життя

Якби  мені  ще  раз  послали  життя,
Його  б  до  дрібниць  повторила:
У  сонмі  і  бід,  і  невдач,  і  звитяг
Собі  гартувала  би  крила.

Злетіла  б  туди,  де  ніхто  не  літав,
Забути  щоб  підлість  і  зради,
Прожити,  як  слід,  свої  зрілі  літа,
Щоб  ролі  фальшиві  не  грати.

І  це  є  не  просто  високі  слова  –
В  них  дух  і  свободи,  і  сили.
Як  жінка,  я  теж  не  стомлюсь  відкривать,
Ці  якості  в  доньці  і  сину.

Я  з  долею  вийду  один  на  один  –
Таку  уже  маю  породу,
Бо  жінка  –  основа  й  тепло  для  родин,
Й  ніколи  не  жде  нагороди.
7.09.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719125
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2017
автор: Ганна Верес