і я…

"Чого  являєшся  мені..."
                                             І.  Ф.
…і  ти  -  мені…

Чому  ті  ночі,
ті,  що  врочать,
і  марнотратні,  і  сумні?
Те  каторжанне,  що  в-ві  сні
і  в  явь  -  турбує,
та  долає
усе  живе,  зерно  чуття,
на  частки  зламує  життя,
і  сни,  і  мрії,
почуття...
Одне  -  таємне:
бути  поруч,
хоча  би  порухами  вій
окреслить  обруч,  
запитавши:  "  На  краплю,  на  мізинчик  -  мій?"

Я  невибаглива,  і  щедра…
Не  мовчазна,  та  при  тобі
слова  кохання  тануть…щезли,
немов  ми  в  натовпі,  в  юрбі…

Невже  ці  муки  -  аж  до  скону?
Та  це  й  не  мука,  -
днесь  -  живем
отим  дво-радісним  полоном,
таким  натхненним  божим  днем…

А  ночі…все-таки  торують,
бо  ж  в  Янголів  -  навчати  -  ціль,
як  із  буденних  сірих  сУєт  -
на  крилах  -  в  вірш  -
без  стрічі  тіл.

А  ніч  волає  серед  лиха:
       "Кохай,  твори,
                                               знайди  розмай*!"
"Та  день  прийдешний  мовить  стиха:
                     ...надія  є…
                                                     не  забувай…"

*Приворотне,  чарівне  зілля.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2017
автор: norma Ardeko