Я десь думками так далеко,
Кажуть минулого нема.
Чого ж вертається лелека,
У край де лютая зима.
Ти не заставиш битись серце,
Щоб ритм єдиний був удвох.
І не закрутиш веретенце,
Як почуття покриє мох.
І не накажеш зорепаду,
Щоб він не падав горілиць.
Ти не обтрусиш цвіту з саду,
Бо сад то українська міць.
Ромашки квітнуть й маки в полі,
У берегах дзвенить роса.
Як вітер обійма тополю,
Хтось обіймає небеса.
Так ніжно вранці промінь сонця,
Заграє блиском по стіні.
І тихий ранок у віконце,
Пришле цілунок твій мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)