[i](Вечірні роздуми про сенс життя)[/i]
Життя людини – вічна боротьба,
Яка поміж добром і злом триває.
Лютує знеособлена юрба,
Як індивідуальність проявляють.
Людина – особистість і творець
(закладено у неї образ Бога).
Вона творіння Божого вінець
А не тварин пародія двонога.
Лише людина розуміє гріх,
Що душу через тіло оскверняє.
Спокуса нас торкається усіх –
Її лиш сильний духом подолає.
А сила ця у вірі і любові,
Що їх людина зберігає в серці.
А ще вона в причасті тіла й крові
Христа, що з сатаною став до герцю.
Шукає серед нас лукавий жертви,
З них робить блудних дочок і синів.
Вони як зомбі – ні живі, ні мертві,
Блукають у зневірі і брехні.
Земні сумнівні радощі й турботи,
Та все в житті потрібно пережити.
Зло у собі той зможе побороти,
Хто буде Бога й ближнього любити…
© S.Nemo
17.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2017
автор: Finist