Моя думка варта потрясіння!
Не співатиме вона акапельно,
Не впаде незграбно камінням,
Не потребує більше приземлень!
Хай обвуглить її тимчасовість.
Не потрапить до кліток тюремних.
Серед квітів свободи свідомість
Розгорнулась хвостом павичевим!
Скрізь пастками покриті дороги.
Душа здійметься в польоті за грані.
Не торкнеться її попіл порогу.
Величне зцілення знову пізнаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718768
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2017
автор: