до краплі вичавленені ввічливо мовчать.
зима обох морочить чистим небом.
чи здобрять дьоготь ранку світла медом,-
про те не треба. на вустах печать...
на підвісних мостах свідомих снів,
між чорних берегів диктату плоті,
в золі підлога, стеля в позолоті,
байдужий досі жереб знавіснів...
...він знову змученим підкине карти в масть
і скресла ніч переплете орбіти,
приреченим в обіймах здичавіти
сюжет циклічний - щастя і напасть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718752
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2017
автор: Ки Ба 1