Чорною кішкою ніч з підвіконня
злізла і поруч зі мною лягла.
Я ж — виплітаю слова у безсонні,
ніжну дрімоту змахнувши з чола.
Лащиться ніч, теплим подихом гріє.
Тільки заснути не можу ніяк:
спогади, давні розмови та мрії
блискають в мозку, як рибок косяк.
Як же заснути, як серцю не спиться,
наче воно — заполоханий птах?..
Ранок спускає мене у криницю,
повну видінь, і... заплутує в снах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.02.2017
автор: Денисова Елена