Чоботи-ковзани

Немає  ковзанів.  А  хочеться  летіти!
То  ж  Павлик  натягнув  старенькі  чобітки
І  по  льоду  –  вперед!  А  поруч  –  тільки  вітер
Підтримує  хлоп’я  під  руки  і  боки
Доріжка  на  льоду.  Їй  ні  кінця,  ні  краю
Аж  іскри  з  підошов  летять  на  синій  лід.
Матуся  із  прутом  на  березі  чекає
А  дома  ще,  гляди,  добавить  трохи  дід…
А  сонечку  на  мить  зійти  кортіло  з  неба,
По  річці  колобком  разок  прошелестіть.
О  Боже,  нам  усім  для  щастя  мало  треба  –  
Ріка,  іскристий  сніг  і  цей  прекрасний  світ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2017
автор: Галина Будянська