Стелиться низько сивий дим з труби,
Іскра летить на сніг зруділий.
Сичить поліно підняте з води,
Пахне листок в пічці зіпрілий.
Солдат замерзлі руки потира,
Скида бушлат, - тепліють пальці.
Лащиться вогонь, - відпочить пора,
Аж ось і сон ступа назирці.
Й торка усмішка втомлене чоло,
Уява любку змалювала.
Тулилась до грудей всьому на зло:
"Коханий, спи", - ніжно шептала.
15.02.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2017
автор: Валентина Ланевич