Птаха лебідонька біла
коханого чекала на воді,
від холоду у неї крила мліли,
якби змогла би крикнути - прийди!
А його крила линули до неї,
та рвалася душа в політ,
алеж його зранене тіло
не може злетіти у світ.
Чекала його, замерзала,
вже місяць зійшов в небеса,
душа її зіркою стала,
та піснею впала роса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2017
автор: Ниро Вульф