Морозно й дощ чорнилом плаче,
скрізь ляпавиця, болота…
Лишається молить і клячить,
щоб швидше скінчилась сльота.
Дістати дрожки. За шість гривень
крізь благовіст та клич коліс
перенестись туди, де ливень
періщить день і ніч навскіс.
Де, мовби обгорілі груші,
з дерев десятки сот ворон
все падають на дно калюжі
й суха жура злітає з крон.
Під нею лисини чорніють
і вітер криками гримить.
У час такий дрімають мрії,
збуди ти їх хоча б на мить.
03.02.2017
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Бориса Пастернака „Февраль. Достать чернил и плакать!“
[/i]
Борис Пастернак
Февраль. Достать чернил и плакать!
Писать о феврале навзрыд,
Пока грохочащая слякоть
Весною черною горит.
Достать пролетку. За шесть гривен
Чрез благовест, чрез клик колес
Перенестись туда, где ливень
Еще шумней чернил и слез.
Где, как обугленные груши,
С деревьев тысячи грачей
Сорвутся в лужи и обрушат
Сухую грусть на дно очей.
Под ней проталины чернеют,
И ветер криками изрыт,
И чем случайней, тем вернее
Слагаются стихи навзрыд.
1912
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117020312435
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718309
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.02.2017
автор: Олександр Мачула