Я пригорнуся до твоїх долонь,
Я так стомилась, рідний, від розлуки.
Не поспішай, ти трішки охолонь,
Дай розцілую ніжно твої руки.
Губами буду пестить досхочу
І в забутті горнутися до тебе.
Любити хочу і у вир лечу
На хвилях щастя до зорі край неба.
Хай не обпалить променем вона,
Не охолодить почуттів гарячих,
Нехай палає лиш для нас щодня
Й не буде слів болючих і жалячих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Світлана Ткаліч