Болить так серце коли чую
слова-нічий і нічия.
Чому так склалась їхня доля?
Журба одна.Одна журба.
Людина чи тварина,
чи пташка,чи рослина.
Самотня і зневірена в житті.
Немає в неї завтра.
Їй вижити б сьогодні.
І прихисток під вечір десь знайти.
Нікому не потрібний.
Цей світ такий чужий.
І погляд без надії.
Тужливий і сумний.
Зігріє тільки сонце.
Бо світить воно всім.
Омиє тільки дощик.
Один.Завжди один.
Турботи свої маєм.
Спішить людський потік.
По справах,по роботах.
Він проводжає всіх.
В очах одно страждання.
Зневірене життя.
Таке жорстоке небо.
Нічий і нічия.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718156
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2017
автор: кацмазонка