Хто у серці моїм, хай не знає ніхто.
Розцвіла, наче мак, моя квітка гординя.
Наші долі з’єднав із кохання місток.
Вона в мене одна, вона в мене – Богиня.
Завжди міст у квітках і співає душа,
За обранку свою, щиро дякую Богу…
Я радію, що мимо тоді не пройшла,
Що одну на життя ми обрали дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Віталій Назарук