Здавалося, звичайні хлопці... вони ж – герої !
Вважали ми, що мир сьогодні, а вони – воїни.
Ми думали, що брат, що друг наш... насправді ворог.
Не кожен хоче йти до світла, то ж сіє морок.
Здавалося, добра бажали... чому ж стріляють?!
Усе сторицею вернеться, про це не знають?..
Є Вищий суд, щоби судити... ми ж будьмо люди.
То ж свою ниву засіваймо добром усюди.
Насіння є у зла лихого... не сій ті зерна.
На голову вінок лавровий, а не з терня.
Погляньмо щирими очима, що є насправді.
У свої душі зазирнімо... там цвісти Правді!
Здавалося, звичайні хлопці... вони ж – герої !
Вважали ми, що мир сьогодні, а вони – воїни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718124
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.02.2017
автор: Надія Башинська