Як прикро буває і гірко,
коли твоя "зірка"
не розуміє тебе з півслова,
з тисячі слів.
Очі заповнює гнів,
і погляд жалить ,
як кропива.
Я примхлива-
твоя мила.
Як погода -норовлива.
То сонце,то сніг,то злива.
І щоб не застудити
почуття у буднях,
вітрах-студнях-
цілуй мене
з медом у грудні,
навесні-цвітом калини,
а влітку-ароматом малини,
обіймай золотопадом восени,
пам'ять спогадом осіни
(познайомились коли).
Цілуй мене моя зірко.
Хай буде солодко нам,
а не гірко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: БЕЗ