Хвилі єднаються десь вдалині,
Котять на берег простори води,
Кинули обрій, на берег спішать,
В бризках останніх прийдеться вмирать.
Сила, що їх підпихає вперед,
Кличе на спільний смертельний бенкет,
В тісних обіймах , бушують верхи,
Гори здіймають пінисті шляхи.
Спину нема! Поки разом, міцні!
Чути здалека, бундючні танкИ!
Ближче і ближче, коротшає путь.
Беріг скелястий.Удар! Каламуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717254
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2017
автор: горлиця