Ввірвалась весна, за руку трима катастрофу
Прийшла не сама, а з сонячним разом теплом
Так смачно вгостила людей своїм березовим соком
І перше проміння весни заглядало в вікно
Прийшла не сама, завітала до нас із війною
Тут радість і сміх, на сході – руїни і прах
Ніколи не знала, що воля обернеться людям бідою
Ніколи не думала, що ми в когось вселяємо страх
Сьогодні весна нам не пахне цвітом черешні
Думки про війну. Загиблі герої в землі
Сумління кричить про нездійснений нами борг честі
А душі запалюють нові надії вогні
Ввірвалась весна, за руку трима катастрофу
Прийшла не сама, а з сонячним разом теплом
Так смачно травила людей брехнею «народу»
І перші сліди від війни заглядали в вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Jools_Ser