Приреченість
(Сонет)
Себе уздріти в дзеркалі кривому
надійно допоможуть вороги.
Знайдуться плями навіть на святому
під зловорожий свист або ги-ги.
Лише з презирства, а не від утоми,
кладу надійну зброю до ноги.
Ну що мені загрозливого в тому,
що хтось там скаженіє від нудьги?
Я завжди, мов у Бога за порогом,
в для інших недоступному раю,
бо в мене дужі крила, а не роги,
що ними відіб’юся і в бою.
Приречений лише на перемогу,
Вітчизну по-синівському люблю
––––––––
©Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716946
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2017
автор: Анатолій Загравенко