Пісня останніх солов`їв

Кружляє  світ  у  дивнім  коловерті,
Душа  ж  струною  лине  у  блакить.
Кохать  тебе  я  хочу  до  загину  -  
Нам  ще  багато  треба  пережить.

Душа  моя  в  вогні  не  спопеліє
І  навіть  зжухла  піснею  бринить,
Зігрій  її  й  вона  тебе  зігріє  -  
Вона  тебе  не  може  не  любить.

Із  квітом  саду  любощі  шалені
Розтоплять  холод  невблаганних  літ.
сприйми  зізнання,  пригорнись  до  мене
І  затремтить  від  насолоди  світ.

Бо  ми  з  тобою  ще  не  все  сказали,
Хоча  межінь  тривожить  в  почуттях.
Я  розвогню  тебе  своїм  коханням
І  навзаєм  почнем  своє  життя.

Ми  удвох  довишиваєм  долю
Світлими  багрянками  садів
І  відпустим  почуття  на  волю
Піснею  останніх  солов`їв.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716867
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Світлана Ткаліч