Туман, туман, як сива пелена,
а поряд, лиш за крок, за туманами війна.
Гуркоче бій без нас, без нашої вини.
Ми до землі приковані туманом –
повітряні працівники війни.
Туман, туман, закрив минуле всім,
далеко-вдалині за туманами наш дім.
В землянці фронтовій з дитинства сняться сни,
як рано всі дорослими ми стали –
повітряні працівники війни.
Туман, туман, закутав землю знов,
далеко-вдалині за туманами любов.
Довго нареченим нас із чужої сторони
ждать, не всі ми вернемось з польоту –
повітряні працівники війни,
мов ангели небесної війни.
Ми ангели останньої війни…
06.03.2017
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Кіма Рижова „Туман, туман – седая пелена…“[/i]
Ким Рыжов
Туман, туман.
Седая пелена.
И всего в двух шагах
За туманами война.
Там гремят бои без нас
Но за нами нет вины.
Мы к земле прикованы туманом.
Воздушные рабочие войны.
Туман, туман
На прошлом и былом...
Далеко, далеко,
За туманами, наш дом.
А в землянке фронтовой
Нам про детство снятся сны.
Видно, все мы рано повзрослели.
Воздушные рабочие войны.
Туман, туман,
Окутал землю вновь...
Далеко, далеко,
За туманами любовь.
Долго нас невестам ждать
С чужедальней стороны.
Мы не все вернемся из полета.
Воздушные рабочие войны.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117020603685
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716570
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.02.2017
автор: Олександр Мачула