Сірий…

Ой,  лісом  котиться  луна,
Жалібну  пісню  хтось  співа
Про  нещасливу  свою  долю,
Його  ніхто  не  любить,  гонить.

Всі  його  ворогом  вважають
І  завжди  зла  йому  бажають.
Але  ніхто  того  не  зна,
Що  в  нього  добрая  душа.

Що  хоче  теж  тепла  хоч  трішки
Коли  так  ясно  місяць  світить,
До  неба  голову  піднявши,
То  сірий...(Вовк)  із  туги  плаче.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716556
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 06.02.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський