Вкраїна – на передовій
посеред світу одиноко…
Всевидяче Вселенське Око
сприяє третій світовій?
У прірву котиться Земля?
Це ж хто планетами жонглює?
Чи й цілий світ капітулює
перед нахабністю Кремля?
Гібридна шириться мана,
щоб там лукавці не казали…
В людську свідомість нав’язали
немовби наша в тім вина.
Вже світом править сатана
і карлики його, і тролі.
Маріонетки грають ролі,
щоб люд знедолений стогнав.
Щоб, сам собі вчинивши суд,
молився, ставши на коліна.
Мов «дуратіни» із поліна…
В театрі правив щоб абсурд.
Без оголошення війни,
брехавши світові у вічі,
прийшли зелені чоловічки –
окупаційні таргани.
Коли й кордону не було –
отаборились.
Смерті сіє
агресор-окупант Росія.
І править бісове Пуйло.
Чи бачить праведний Господь,
як ошалілий піп Кирило
благословляє хижі рила
на вбивства?
Згинь, рашистська плоть!
Волаємо – Господь спаси!
Прощати путінців не гоже.
Не відвертайсь від нас, Дажбоже.
То де ж ти зраджений єси?
Народ стає під прапори,
та кольори – догорираком…
Допоможи нам – неборакам.
Чи ж дочекаємось пори?..
Ждемо покращення життя
в системі неокаганату.
У мавпи відбирать гранату
ще й не навчились допуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Олександр ПЕЧОРА