Гірчить моє життя. Гірчить...
Ой, як мені пройти? Ой, як мені пройти це полинове поле?
Вітер їдкий в лице... Вітер їдкий в лице, і дим ще очі коле.
Та знаю, що чекає світле... Нове!
Гірчить моє життя. Гірчить...
Чомусь ця гіркота так щедро сіється! Та вірю...
Полинове поле перейду – й не буде там її.
Не буде там цієї гіркоти. В ході розвіється!
Гірчить моє життя... Та знаю я
Усе проходить у житті, усе міняється! Я йду вперед...
Сміливо йду вперед! Бо тільки там світло ясне.
Бо тільки там нам доля усміхається!
Насіялось багато отого полину...
Зійшов так буйно. О, як гірчиш ти, доле!
Ой гірко ж як... Ой гірко-гірко ж як! Та йдім вперед!
Любім землю свою! Разом пройдемо полинове поле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716388
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Надія Башинська