А ось над дротами є і хмари
Землю зігріє проміння вайфаю
Століття тому сказали б – чари
А зараз прогрес у всіх і в усьому
За пеленали себе у кокон
Інформаційно-асфальто- бетонний
І навіть, якщо прийняти постриг
Все ж віднайде тя прогрес невтомний
І десь під ранок відкривши очі
Той сон згадаєш, де все, як треба
В замін стовбців, ряд дерев до неба
І інтернету вже не треба
Читаєм книги, подорожуєм
Серця і душі свої вже чуєм
Малюєм пензлями й власним тілом
Кожну хвилину і кожну тінь
Та сон скінчився раптовим чином
На спогад карма і новий день
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2017
автор: Андре Ільєн*