якщо людина
Любила людину,
а тоді,
з якоїсь причини,
образилась надто, сильно,
то
все одно,
рано чи пізно,
найтяжча образа,
як у воді каламуть –
сіллю, каменем, мулом
осяде на дно,
коли-небудь,
а Любов залишиться
і пре-буде
істинно, первород-но
бруду
домішки випадкові
скаламутять емоції-воду,
та не змінять Природи
і води, і Любові
…Бог
Любив людину,
а тоді…сильно…
та
все одно –
Любов…
першопричинно
04.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716216
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2017
автор: Валя Савелюк