[i][/i]Трояндою рожевою світанок
Розквітнув на зимовім небосхилі
Ніжні хмарки подібні до панянок
В білосніжнім, вишуканім стилі
Новий день дістає свою палітру
Шукає пензлик і мольберт
На полотні чистім хвиля вітру
Непересічний творитиме сюжет
Кава стигне в глинянім горнятку
Сонце дивиться на неї ласим оком
Воно одягне вбрання найкраще і краватку
І до вікна піде рішучим кроком
І чаруватимуть красою жіночі плечі
На них ще відбиток солодкого сну
Вони варті з реальності наглої* втечі
Вони втілюють в собі вогонь і весну
© Леся Приліпко-Руснак, 03.02.2017 р.
*наглої - тут, в значенні раптової
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716177
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2017
автор: Леся Приліпко-Руснак