Свобода – прагнення людини
Та де межа між волею та злом?
Напружу мозкові клітини
І виявлю – чи є чиїмсь ребром!
Позичу простоти у інфузорій
Метеликів блідих перефарбую
Перепишу кінець сумних історій
Та карму ще не раз здивую
Нехай прискіпливо не мружить очі
Як решта світу – і вона мине
Безмежно керувати хоче
Та мою душу чи збагне?
Нехай відчує слабкість і нудоту
Нехай пригубить трохи забуття
І бавиться припущеннями доти
Не вигадає нОві каяття
Коли вона завмре в ваганнях
Я інколи попереду на крок -
Уперта і смішна в своїх стараннях
Засвоюю вигадливий урок
Колись... вона всміхнеться дивно -
Таки я спровокую інтерес
Бо прагну розділяти владу рівно -
Бентежна смертна – з посланцем небес!
© Олена Зінченнко 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715800
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Zinthenko Olena