Десь далеко-далеко, за обрій
Відлітають і весни й літа,
Наче зграї птахів поспішають,
Не застала, щоб люта зима
На льоту розминаються з тими,
Що назустріч прожитим літам,
Ех, прожитим... відлуння терпкого
Чи гіркого причастя бальзам...
Мають страх обпектися в морозах,
Мають страх -- не злетіти у вись
У вітрах, громовицях і грозах,--
Ти у жалібнім "кру "-- помолись
Моя юносте близька й далека,
Що вплелась в молодії літа...
Дзьоботить десь у вирій лелека,
По сріблинці у коси впліта.
Та лелека поверне додому,
Щоби лелів малих піднести...
Куди роки летять... невідомо...
На твій усміх... чи дотик сльози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715412
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова