Моя ти мамо, моя Україно.

Ой,краю  мій!Моя  ти  рідна  ненько,  
Я  вже  не  той,та  й  сум  на  чужині  
Чому,чому  тебе  люблю,рідненька?  
Так  хочеться  до  вас,повір,мені.  

Приспів  

-  Люблю,рідню  свою,люблю  тя,Україно,  
-  Рідня,моя  рідня,давай,  співай,співай!  
-  Люблю  рідню  свою,вона  в  мене  єдина  
-  А  Прибилів  завжди-  мій  рідний  край.  


Без  тебе,  краю,я  не  можу  жити  
Чомусь,чомусь  завжди  на  чужині  
З  тобою,  краю,хочу  говорити  
Скажи,чому?Так  сумно  тут  мені.  

Де  б  я  не  був,і  де  я  не  скитаюсь,  
Але  в  душі  чомусь  карпатський  рай  
До  тебе  ,краю,завжди  повертаюсь  
Давай,моя  рідня,давай  співай.  

Моя  ти,мамо,моя  Україно,  
Дніпро  моє,та  й  Черемош  тече  
Я  чую  завжди  пісню  солов’їну,  
Але  у  серці  так,чомусь,пече.  

Я  бачу  знову  жито  колоситься,  
Та  й  Гай,Діброва,Випханка  живе  
Я  знаю,краю,чом  мені  не  спиться  
Живу  тобою,люблю  я  тебе.  

29.01.2017р.  

Прибилів-село,де  я  народився.  
Гай,Діброва,Випханка-так  в  селі  називають  райони  села.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715307
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.01.2017
автор: Володимир Олійник