У житті у кожної людини
є мелодії знаменні й особливі,
В них душа живе, і образи-перлини
про минуле, коли ми були щасливі…
Щонайперша – пісня колискова,
На руках мене тримала ніжно мама,
І любов вплітала в кожне слово –
Я тоді ще сенс прекрасних слів не знала…
А наступна - сповнена любові
до ланів, що влітку сонцем золотились,
небеса їм усміхались волошкові,
шовковисті трави росяно іскрились…
А за нею - пісня про кохання,
Швидкоплинним романтизмом захворіла,
Все скінчилось розпачем, стражданням,
І любові зірка відгоріла…
Рік за роком бігли без упину,
І настали інші дні – сентиментальні,
Зрозуміла, що в житті – первинне,
Народилися пісні сакраментальні…
В них мелодія була мінорна –
У житті настала моя пізня осінь,
Ця пора – прекрасна й неповторна,
І душа моя кохання знову просить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО