канатохідцю
що натягнув мотузку
між вавилонською вежею
і станцією метро
якщо твою долю
вже написано
то навіщо вдивляєшся
у зорі
мойри не сплять
і ти не спи
бо колискові
проспівані рибами
присплять в тобі тебе
і навіть найспритніші
ловці снів
що днем ховаються у житі
не вернуть тобі втраченого
канатохідцю
не балансуй на межі світів
впади
впади вниз снігом
впади вниз зі сміхом
лише так ти прокинешся
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715176
Рубрика: Верлібр
дата надходження 29.01.2017
автор: Оля Гаврилюк