Пісня про пташину

«Заспіваю  тобі,  сину,  пісню  про  пташину,
Пір’я  в  неї  особливе,  ніжне,  жовто-синє.
Та  в  польоті  пташка  мила  крилечко  зламала,
З  нього  пір'я  розгубила  –  рану  тяжку  мала.
Капле  кров  із  тої  рани  та  й  на  всю  округу…
То  все  справа  рук  тирана  –  маємо  наругу…»

Син  піднявся,  молоденький,  –  душа  затремтіла,
Пригорнув  до  себе  неньку:  «Не  птаха  летіла…
Ой,  не  птаха  –  Україна!  Нема  що  й  гадати,
І  душа  в  неї  чаїна,  навчена  літати.
Тій  пташині  треба  волю.  Крило  підлікую.
Не  одну  стрічав  у  полі  я  й  орду  такую.»

Й  полетів  у  край,  далекий,  пір’ячко  збирати,
Знав,  що  ворога  нелегко  буде  покарати.
Та  зуміє  –  це  ж  не  вперше  –  рать  перемагати,
А  війну  коли  завершить,  знов  обніме  матір.
25.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715166
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 29.01.2017
автор: Ганна Верес