Пірнула у місячне небо,
Дістала ясну зорю,
Принесла її для тебе,
Щоб видів, як я люблю.
І сяє зоря в абажурі:
Кімната - чарівний світ,
Та плаче вона в зажурі,
Їй сниться зірковий політ.
Як ніч завмирає тихенько,
Й цикади співають пісні,
То хилиться місяць близенько
До зірки, що плаче вві сні...
Цілую твої долоні,
Нечутно, навшпиньки йду
Її визволяти з полону-
В очах твоїх сяйво знайду.
На небі ясніє місяць,
Зірки заплітає в тополю,
І дзвінко зоря сміється,
Яку відпустила на волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2017
автор: Марія Демянюк