Пишаюся землею, що недавно,
Стала у зріст із стомлених колін,
Що має плани для народу славні,
Що мріє про щасливе поколінь..
Це моя люба - ненька Україна,
Краса земна в калині і вербі.
Вона у нас, як матінка - єдина,
Це в неї у душі і у гербі.
Нам би тепер хоча б шматочок миру,
Справи потрібні, не лише слова…
Без різних криз, щоб вийти з цього виру,
Щоб Україна вільною була!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715024
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.01.2017
автор: Віталій Назарук