Безіменні слова - хто завгодно б іх міг проказати.
Хто завгодно іх міг пробудить у тому́, хто сказав.
І повірити слову - це часто як сісти за ґрати,
як бере у полон, щоб сп"янить виноградна лоза.
Вір словам - якщо дурень, як зводиш з собою рахунки:
з тихим світом всередині та з рівновіссям ідей,
наче вскочив у потяг і мчиш до незнаного пункту.
Слово вхопить Тебе безіменне й Тебе обкраде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2017
автор: Маріанна Вдовиковська