Не залишай у пеклі із вагань.
Тонка межа, не втримає, порветься.
Й жагою вже ненависних бажань,
Жалями в моїм сердці озоветься...
Я знаю, що тобі вже треба йти,
Не хочу твою руку відпускати...
Чому так важко щастю до мети?
Чому не можна просто лиш кохати?
Я знаю, треба...присмак на вустах,
Такий гіркий, ненавиджу це слово...
Здаюсь в полон покірності вітрам,
Лиш на межі не стати б одним болем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2017
автор: Квітка))