О, скільки було каяття,
І знову в гріх пірнаєм.
Ба, не сховаєш почуття...
В лавині котять гаєм.
На перехресті Божих віх…
Кохання все шукаєм.
Простіть святі солодкий гріх,
Що спокою не маєм.
Навколо світить водограй,
Гірським пливе ручаєм.
Навкруг осі вишневий май,
Допоки ми кохаєм.
Нелегке маємо життя,
В дорозі все блукаєм.
І завше так… до забуття,
Зборонене нам раєм .
А серце рветься на шматки,
Пливе у терни плаєм.
Які ж блаженні ті ковтки...
В душі моїй розмаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2017
автор: Микола Миколайович