Вітер гойда стару тополю,
Мрії і сни переплелись.
Я ніби знов стою з тобою,
Так як стояли ми колись!
І як тоді ції ж тополі,-
Про щось шепочуться листки.
Кличуть мене у чисте поле
Юності нашої роки...
Очі твої...Їх синь казкова,
І зачудовані пісні,
І ти легка, і загадкова,
У очі дивишся мені!
І ніби з неба чисті звуки
Линуть до мене з висоти,
І твої ніжні теплі руки,-
Мені на плечі знов лягли...
Вітер зітхає наді мною,
Мрії і сни переплелись.
І ми цілуємось з тобою,
Як цілувалися колись.
Я розплющать не хочу очі,
Так мені добре в цьому сні,..
І просинатися не хочу,
Хай не зникають міражі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714654
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.01.2017
автор: геометрія