Ми ринули…

Ми  ринули  в  глибокий  вир  безсмертя.
Я  так  люблю,  коли  цілуєш  плечі.
Та  наші  тіні,  що  безжалісно  роздерті,
Пройшли  любов,  як  завжди,  не  до  речі.
Миттєвим  спомином  прийду  у  ніч.
Зроблю  несказане  промовленим.
Той  дотик  ніжних  губ  -  чудесна  річ.
Багатозначно  гляну,  і  знаєш,  що  промовлю  я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2017
автор: Julia :)