Проснись дитя моє, проснись…
Послухай сину голосу свойого.
Не падай в прірву вчасно зупинись,
Жадоба вся від бога злого.
Ти від чужинців манни не чекай…
Подачками дрібними не втішайся.
Обмануть хали с.чі… так і знай,
Для роду свого вірним залишайся.
Віками ж.д бо ж ворог і шахрай…
З перевертнями прошу не родайся.
Як згуртувати славних пошукай,
З братами сину кровними єднайся.
Чужого Бога віри не сприймай…
То є гниле, лукаве від чужого.
В покорі сину мій не заблукай,
То прояв є… диявола лихого.
Не сподобись худобі, не вклонись…
Без боротьби не матимеш нічого.
Отож іди вперед не зупинись,
Ти єсть подоба Господа живого.
Державу нашу синку збережи…
Свойого роду прошу не стидайся.
Тримай рідненьку Матір у душі,
Як предки захистити не вагайся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2017
автор: Микола Миколайович