Такий заповіт…

Розбрелися  у  світи  діти,
Срібний  іній  покрив  коси  неньки.
-  Та  хотіла  ж,  щоб  літо  -  літо,
А  воно  окрайчиком  маленьким.

У  долоні  взяла  дороги,
На  які  дітей  благословила,
-  Відпускала  з  дому  -  йдіть  з  Богом,
Слізьми  гірко  розлуку  гасила.

І  чекає  серед  зим  літа,
Бо  надія  в  серці  невмируща,
-  Поверніть  соколята  -  діти,  
Ненька  в  світі  для  вас  одна  суща.

Не  зібрати  діток  під  крила,
Бо  вже  є  в  них  свої  соколята.
І  старенька  чайкою  квилить,
-  Час-пора  в  інший  світ  відлітати.
................................................
Є  такий  заповіт  любі:
*Поважати  своїх  батька  й  неньку*.
Щоби  вас  діточки  не  забули,
Завертайте  додому  частенько.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714014
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2017
автор: @NN@