Перестав любити все , всі радості які були в житті,
Причини цього біль і страх який замурував тіло в стіні ,
Бездушне тіло бо душа ,давно здійснила самогубство ,
В страху пізнати і відчути ще раз ,людську байдужість.
Вірші напевно це єдина втіха , вони дарують інколи тепло ,
Але відчути його неможливо, температура тіла блищи нулю.
Тай суті це напевно вже не змінить Надія втрачена давно ,
Щоби пізнати те про що ми мріємо нам людям цього не дано .
Тому ховаємось під сотні масок і вішаєм на себе сотні замків ,
Аби не дати іншим дізнатись що твориться у грішній нашій душі ,
Тай і замки ніколи нам ось ці не зняти , покриються іржею наших сліз ,
А маски приростуть в обличчя і ми не будемо знати хто ми є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2017
автор: moon_in_the_dark